Виставка - пам'ять "В.Симоненко - світлий талант, трагічна доля".

Василь Симоненко - поет-шестидесятник, який загинув від побиття у МВС

Симоненко Василь Андрійович народився 8 січня 1935 на Полтавщині. Український поет, журналіст-дисидент, помер у віці 28 років 13 грудня 1963 року в Черкасах після побиття співробітниками міліції. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Подвиг Василя Симоненка.

Літературні критики називають Василя Симоненка "поетом без каменю за душею". Україну Симоненко любив так само безоглядно, як і власну матір, яка для поета значила дуже багато. Синівську любов до Батьківщини виявляв поет відкрито, кажучи, що Батьківщина у нього одна, і в той час, коли він спілкується з Україною, повинні мовчати "усі Америки і Росії". Згідно думці деяких сучасників, саме за ці слова Країна Рад запалала ненавистю до Симоненка.

У пам'яті українців Симоненко залишається вічно молодим класиком, який закликав кожного цінувати власну унікальність і людську сутність. Звертають увагу літературознавці на те, що в тонкій сатирі Симоненка проявлялося його зневажливе ставлення до тих, хто не ніс у собі, як сам поет, любов до своєї землі, до України.

Вірші Василя Симоненка

Для української нації поет є одним з борців за культурний і національний суверенітет. Він повторював, що Україна - єдина у своєму роді, її треба берегти і любити.

На когорту шестидесятників покладалася воістину глобального масштабу місія - вони намагалися відродити у людях віру в людство, пояснити велику суть кожної людини, наявність в кожному з нас цілого Всесвіту. Симоненко за неповні 29 років з поставленим завданням впорався, без перебільшення, на "відмінно".