Година історичної пам'яті "Болюча правда трагедії Голодомору".

Історія Голодомору: чому знищували українців

Голодомор - це геноцид української нації у 1932-1933 роках. Досконалий керівництвом Радянського Союзу з метою знищення українців, ліквідації українського опору режиму і спроб побудови самостійної, незалежної від Москви Української Держави. Щорічно, у четверту суботу листопада, в Україні і низці країн світу вшановують пам'ять жертв репресій - в цьому році 24-го листопада.

У 2006-му році Законом України "Про Голодомор 1932-1933 років в Україні" Голодомор визнаний геноцидом українського народу. Протягом 1932 - 1933-х років було вбито понад 7 мільйонів чоловік на території УРСР і 3 мільйони українців за її межами, в регіонах, які історично були заселені українцями: Кубань, Північний Кавказ, Нижнє Поволжя і в Казахстані.

30 грудня 1922 був утворений Союз Радянських Соціалістичних Республік, в який увійшла і Українська Соціалістична Радянська Республіка. Союзний договір передбачав повну рівноправність республік, однак Україна фактично керував Кремль.

З твердженням комуністичного режиму відбулися зміни в житті України, які торкнулися, перш за все, традиційного села. Радянська влада насаджувала українському народові нові звичаї, змушувала відмовитися від свого минулого, не давала тієї самостійності, яку обіцяла з самого початку.

Чому стався Голодомор

У 1928-му році керівництво СРСР оголосило курс на колективізацію , за рахунок об'єднання приватних селянських господарств в колективні господарства державної власності - в колгоспи.

На партійних зборах влітку 1930-го року керівник Компартії України Косіор заявив:

Селянин приймає нову тактику. Він відмовляється збирати урожай. Він хоче згноїти зерно, щоб задушити радянський уряд кістлявою рукою голоду. Але ворог прорахувався. Ми покажемо йому, що таке голод. Ваше завдання покінчити з куркульським саботажем урожаю. Ви повинні зібрати його до останньої зернини і відразу відправити на заготівельний пункт. Селяни не працюють. Вони розраховують на попередньо зібране зерно, яке вони заховали в ямах. Ми повинні змусити їх відкрити свої ями.

Політика радянського режиму викликала протести українського народу. Історики зафіксували близько 4-х тисяч масових виступів селян на початку 1930-х років проти колективізації, політики оподаткування, грабежу, терору і насильства органами влади.

Сталін, який вважав селянство основою національного руху, вдарила по українському селянству, як по носію української традиції, культури і мови. У 1932 році для України було встановлено нереальний до виконання план хлібозаготівель в 356 мільйонів пудів хліба .

Постановою ЦВК і РНК СРСР "Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності" все колгоспне майно прирівнювалося до державного та за його розкрадання було встановлено жорстоке покарання.

Кремлем були створені умови життя, розраховані на знищення частини української нації, шляхом повного вилучення всіх продуктів харчування. Постанова ЦК ВКП (б) і Раднаркому СРСР від 22 січня 1933 роки за підписами Сталіна і Молотова заблокувала українців в межах голодуючій території, заборонивши виїзд з УРСР і Кубані за хлібом.

Навесні 1933 го року смертність в Україні набула катастрофічних масштабів. Пік Голодомору припадає на червень місяць. Тоді щодоби мученицькою смертю вмирало 28 тисяч осіб, щогодини - 1 168 осіб, щохвилини - 20 осіб.

Питання кількості людських втрат України від Голодомору досі залишається відкритим. Більшість вчених відстоює число убитих більше 7 мільйонів чоловік в Української Соціалістичної Радянської Республіки і 3 мільйони українців в інших регіонах СРСР: на Кубані, в Центрально-Чорноземної області, Поволжі і Казахстані.

Акція "Запали свічку"

"Запали свічку" - загально-національно-міжнародна акція, яка проходить щорічно в День пам'яті жертв голодоморів, тобто в 4-ю суботу листопада (24-го листопада). Запаленою свічкою на вікні в цей день вшановують пам'ять жертв, які загинули в результаті голодоморів.

Засновано згідно з указом президента України Леоніда Кучми № 1310/98 від 26-го листопада 1998 року як "День пам'яті жертв голодоморів". Указом Кучми № 797/2004 від 15-го липня 2004 року встановлювалося назву "День пам'яті жертв голодоморів і політичних репресій". Указом президента Віктора Ющенка № 431/2007 від 15-го травня 2007 року називається "День пам'яті жертв голодоморів".

В Указі сказано:

На підтримку ініціативи громадських організацій, Міністерства культури і мистецтв України, Державного комітету України у справах релігій, Державного комітету телебачення і радіомовлення України постановляю: Установити в Україні День пам'яті жертв голодоморів, який відзначати щорічно в четверту суботу листопада.

У квітні 2010 року ПАРЄ прийняла постанову, в якому вітала рішення української влади встановити національний день пам'яті жертв голодоморів, і закликала владу інших постраждалих країн встановити аналогічну пам'ятну дату для вшанування жертв режиму.

Традиційно в 16.00 пам'ять загиблих під час геноциду українського народу шанують хвилиною мовчання та встановлюють запалену свічку на підвіконня як в Україні, так і в багатьох країнах світу. У багатьох містах і населених пунктах на головних площах в цей час теж запалюють свічки.

Країни, які визнали Голодомор в Україні геноцидом:

·         Австралія (2003/2008)

·         Ватикан (2001, 2003)

·         Грузія (2005)

·         Еквадор (2007)

·         Естонія (1993)

·         Канада (2003/2008)

·         Колумбія (2007)

·         Латвія (2008)

·         Литва (2005)

·         Мексика (2008)

·         Парагвай (2007)

·         Перу (2007)

·         Польща (2006)

·         Португалія (2017)

·         Угорщина (2003)

·         США (частково в 2018 році)

Сенат США 4-го жовтня 2018 го року одноголосним рішенням прийняв двопартійну резолюцію, в якій Голодомор 1932-1933 рр. визнається геноцидом українського народу.